Доля українців – це боротьба!

Наближається друга річниця пам’ятної трагічної дати подій, що відбулись під час Революції гідності… Протистояння влади та громади… Нова сторінка історії… Чисельні жертви, за які представники минулої влади досі не понесли покарання, а представники сьогоднішньої влади нікого не поспішають карати…

Цей факт свідчить, що ми повинні продовжувати боротьбу, йти шляхом, що призведе нас до творення оновленої держави.  Адже зміни – це не мить, яку необхідно чекати немов мани небесної, це довгий та складний процес, в якому повинен приймати участь кожен з нас.

майдан

Майдан викарбовував з нас тих патріотів, які усвідомлюють свою значимість для країни і стануть її надійними захисниками. Ми об’єднались не тільки тому, що разом утримували шеренги, чи облаштовували барикади, навпаки! Ми об’єднались саме через те, що ми вольові, сильні духом, і тому, що кожен з нас взяв на себе відповідальність створити нову державу, про яку ми мріємо!

Я завжди говорив, перед тим, як робити якість негативні висновки чи висловлюватись відносно якоїсь проблеми, необхідно наважитись зробити крок по вирішенню проблеми. Необхідно спитати у СЕБЕ – що я зробив, щоб проблема була вирішена? Не шукати виправдань за  свою бездіяльність , а боротись із дня у день.

На Майдані були справжні воїни, які вже тоді усвідомлювали цю мораль. Ми боролись із діючим владним режимом, із політиками, які мали нас за рабів, із тими, кому багато хто боявся НЕ підкоритись. Ніхто не думав про те, що влада спроможна вбивати свій народ. Але, якби і знали, що будуть вбивства, жоден не покинув би Майдан.

Напередодні річниці подій, пов’язаних з розстрілом Небесної сотні у багатьох будуть спогади про ніч з 18 на 19 лютого… У мене вони також є, тому що відстояти ніч у боротьбі за те, щоб Майдан існував, було насправді важко.

В ніч з 18 лютого ми тримали шеренгу, що стала щитом проти пожежних машин з водометами. В лютий мороз нас вирішили змити водою. Але всім разом нам вдалось зупинити ті машини. Ми кидали каміння. Мені, як одному з найстарших у шерензі, довелось взяти на себе командування і координувати, здавалось би такий незвичайний бій! І нам вдалось зупинити ті машини!

А потім , вже 19 лютого в нас летіли гранати, через вибух однієї з них я отримав контузію… Складно пригадуються моменти, як мене донесли до вже спаленого будинку профспілок,  біля якого був обладнаний медпункт… Там я зрозумів, що в мене ще й поранена нога…

Майдан став початком переродження української нації. Ми тільки на шляху до становлення нашої держави. І лише тоді, коли кожен з нас усвідомить свою значимість для країни, стане для неї корисним, наведе лад спочатку у своєму житті (житиме за совістю та честю), а потім упорядкує життя навколо себе, саме тоді почнеться процвітання і успіх.

І всі ці події лише привід котрий раз подивитись на себе, переосмислити своє життя, свої вчинки і дії. Ми не зможемо жити як раніше – це аксіома сьогодення! І рішення кожного  – бездіяльно сумувати за минулим, чи діяти сьогодні, аби вибороти гідне майбутнє!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *